Головна » 2008»Серпень»27 » Фестиваль «ВЙО Кобеляки» нарешті відбувся та жаль, що минув
Фестиваль «ВЙО Кобеляки» нарешті відбувся та жаль, що минув
11.19.54
Ні
для кого не секрет: щоб потрапити на щось грандіозне, незабутнє, одним
словом драйвове, нам потрібно було кудись їхати. Цю догму допоміг
здолати організатор фестивалю аматорського мистецтва «ВЙО Кобеляки»
Мирослав Кувалдін. Він довів, що Кобеляки мають чим пишатись, що
відпочивати є де і можна – аби було бажання. Дійство, яке
відбувалося 21 та 22 серпня, зробило неабиякий «струс мозку» жителям
Кобеляк. Хто бачив - в цьому переконався, хто не бачив, той,
безперечно, пожалкував. Втім, ті, хто не приклали руку до справи,
можуть обсмальцьовувати дрібні недоліки фесту. Це теж, звичайно, не
завадить, але тільки тим, хто хоча б намагався зробити в Кобеляках щось
подібне. А так як таких немає – варто мовчати і «намотувати на вус». Що
є краще, ніж тендітне з чистою душею дитя? Саме вони - чарівні діточки
- стали першовідкривачами фестивалю. Ніби горошинки, вони розсипались
по асфальту біля районного центру культури та дозвілля, тримаючи в
руках крейду. Маленькі гості з дитсадка «Золотий півник» з неабиякою
фантазією підійшли до справи, а їх «маляки» на асфальті радували око
всіх гостей фестивалю протягом дня. Діточок, бажаючих взяти участь
у перегонах на триколісних велосипедах, цього року знайшлося небагато,
але усіх присутніх підбадьорювали своїми піснями Ігор Олефіров, Юлія
Жук, Оксана Василенко та Антон Любивий - учні білицької дитячої
музичної школи по класу сольного співу, під керівніцтвом Алли Мулько. Коли
підходиш ближче до РЦКД, починаєш помічати рух. Зліва від будівлі, ледь
втомлений високохудожнім оформленням туалету в парку Піонерському, свої
картини розміщує художник-мінімаліст з Полтави Сергій Звенигородський. -
Роботи намальовані за допомогою маркерів, гелевих ручок, спреїв та
акварелі, - розповідає донька майстра Анастасія. - Стиль малювання
незвичний, авторський. Поряд з виставкою художніх робіт
співорганізатор фестивалю Лілія Кувалдіна дбайливо розміщує експонати
фотовиставки. Праворуч від будівлі РЦКД народні умільці розкладають
авторські роботи. Світлана Кравченко та Оксана Виноградова
продемонстрували вироби, розписані технікою петриківського розпису. Олександра
Петрусь з Орлика представила справжню виставку вишитих робіт, з яких 55
- ікони та 16 - рушники. Свої роботи демонстрували майстри із села
Бутенки. Володимир Колодяжний змайстрував з дерева модель казкового
будинку на курячих лапках. Не менш яскраві роботи представлені Миколою
Дригою, Володимиром Шабельником, Людмилою Демченко та Валентиною
Демченко. Марія Чечель із села Колодяжне познайомила з домотканою
сорочкою, оздобленою вишивкою. Галина Івахненко з Кобеляк
продемонструвала картини, виконані масляними фарбами та олівцем. На
художніх роботах були зображені портрети і пейзажі. Марія Гулович із
села Світлогірське та кобелячанка Гук Анастасія ознайомили з вишитими
роботами: рушниками, сорочками, картинами та ін. А Ніна Левчук,
жителька села Свічкареве, привезла на фестиваль 25 вишитих картин
чималого розміру. Вразили відвідувачів фестивалю роботи різьбярів
Олександра Мальцева та Миколи Палька, жителів міста Кобеляки. Особливо
захопили увагу відвідувачів фесту майстри з міста Старокостянтинів, які
зі скла за допомогою газозварки створювали мініатюрні сувеніри прямо на
очах у глядачів. Юрій Никитюк та Кузьма Домін за професією гутники.
Коли майстри по виготовленню скляних виробів починали працювати,
навколо них одразу скупчувались зачаровані побаченим глядачі. Однак
знайшлися «шанувальники», мабуть, особливо вражені цим видом мистецтва,
які, недовго думаючи, поцупили скло у гостей. Соромно і ніяково перед
майстрами за крадіїв, та що вдієш! Хтось, напевне, вирішив, що скляні
сувеніри у них самі створюватимуться. Що робитиме недоладний крадій із
художнім склом? Крали б тоді вже скло з майстрами, чи що. Одним словом,
«попав пальцем в небо – встромляй далі»… Доки народні умільці
демонстрували свої роботи, фестиваль не стояв на місці. Іван Коржук,
Андрій Уткін розважали гостей музичними композиціями. До них
приєднались працівники і діти будинку дитячої та юнацької творчості,
даруючи музичні номери. Для юних художників було організовано
мистецький куточок, де кожен з присутніх міг виразити враження від
фестивалю за допомогою пензля та фарби. Тим часом на великій сцені
розпочиналось інше дійство. Мирослав Кувалдін відкрив урочистий концерт
гімном фестивалю під назвою «Каляки - маляки». В основу пісні покладено
вірш «полтавщині», який написав наш земляк, академік, заслужений лікар
УРСР і Народний лікар СРСР Микола Касьян. В свою чергу ведучий
телеканалу «М1» Мирослав Кувалдін став композитором пісні, поклавши
текст на музику і дописавши слова приспіву. Стає очевидно, що гімн
фестивалю стане не лише відомим, а й легендарним для жителів
Кобеляцького району і не тільки. Після сприйнятого «на ура» гімну у
виконанні Мирослава Кувалдіна глядачам запропонували виступ народного
фольклорного ансамблю «Ворскла». Слід зауважити, що обраний день для
проведення фестивалю виявився буднем, це неабияк позначилось на
кількості присутніх глядачів. Втім, чим вужче коло – тим приємніша
обстановка. Присутні ніби сплелись у тісну родину, насолоджуючись
виступами рок-гуртів. Зокрема «Cry світу», «Фреон», «Контрабас»,
«Псевдонімб». Не лишились розчарованими і прихильники репу. Їм
дарували свій речитатив кияни Нед і Кудім. А коли присутні були в
повному розпалі, отримуючи насолоду від музики, концерт непомітно
переріс у етно-дискотеку, якою «заправляв» столичний DJ Вольдемар. Наступного
дня фестиваль тривав, не зменшуючи енергійного натиску на народ. Сергій
Підкаура разом із Наталею Лей завели публіку так, що потім виступаючим
гуртам лишалось лише додавати позитиву. А пісню групи «Степ» «Смажений
кабанчик, курка з майонезом» разом з виконавцями наспівував кожен. Та
всі чекали на апогей свята – виступ учасників групи «The ВЙО» Підкаури
і Кувалдіна. Саме того дня хлопці заявили про відродження свого гурту.
Врешті їх виступ перевершив усі сподівання. Приплив ностальгії захопив
не лише слухачів, а й виконавців. Мирослав, виконуючи «Ганджу», не
витримав, щоб не прокоментувати: - Це ж моя молодість! «The ВЙО» викликали на біс, на прощання Мирослав Кувалдін і Сергій Підкаура заспівали вже знайомий гімн фестивалю. Наступного
дня відбулися збори найактивніших помічників Мирослава Кувалдіна, що
брали участь в організації свята. На них були присутні Олександр
Тітаренко, Олександр Климань, Ігор Філоненко, Сергій Попович, Ігор
Пелюхня та Олександр Ворона. Обговорювали – що вдалося, а над чим ще
потрібно попрацювати. На фестивалі не встигли нагородити дипломами
народних умільців та активних учасників фестивалю. Недолік прийняли до
уваги і найближчим часом дипломи знайдуть своїх адресатів. В
загальному фестиваль обійшовся близько 50 тисяч гривень, з яких 24200
грн. надало управління у справах сім,ї та молоді Полтавської ОДА, 6500
грн. – Кобеляцька РДА (вклад у концертну програму фестивалю), 7900
грн. - спонсорська допомога, решта – власні кошти організаторів.
Виникали проблеми з ночівлею гостей, в результаті 15 чоловік ночували у
Мирослава Кувалдіна вдома. Проте ці обставини не засмутили
організаторів. Розкриємо маленький секрет читачам «ЕХО» - уже
планується фестиваль аматорського мистецтва, який відбудеться
наступного року. Намічається ще грандіозніше дійство міжнародного
рівня. На кобелячан покладається вагома відповідальність: гідно
зустріти гостей, а головне – нічого у них не вкрасти. Багато чого не
сказано і несправедливо лишилось поза увагою, проте почуття не висловиш
словами, а події фестивалю – літерами. До зустрічі наступного року!
Любов ОНИЩЕНКО
Організатори фестивалю висловлюють подяку Міністерству
України у справах сім'ї, молоді та спорту; Управлінню у справах сім'ї
та молоді при Полтавській ОДА; Кобеляцькій РДА; Кобеляцькій міській
раді; ПММО «Коло тебе»; КММО „КІМ 2008»; Сільськогосподарському
товариству „Здобуток»; Приватному підприємству „СІК+О»; Фермерському
господарству „Покрова»; Страховій компанії „Провідна»; Фермерському
господарству „Громада»; ПП „Будекспрес»; КБ „ПолтаваБанк»; ПП
„Цегельник»; ФГ „Володимир»; Близнюку Анатолію; Женгурі Валерію;
Калитці Олександру; Войту Олександру; Попрузі Борису; Женжері Ларисі;
Омельяненку Дмитру; Реві Володимиру; Новиковій Юлії. А також
кобеляцькій міліції, пожежникам, лікарям, працівникам Кобеляцької філії
ВАТ «ПОЕ» та Комунгоспу. Окрема подяка «Маленькому Парижу» за швидке та
якісне харчування.
Ні
для кого не секрет: щоб потрапити на щось грандіозне, незабутнє, одним
словом драйвове, нам потрібно було кудись їхати. Цю догму допоміг
здолати організатор фестивалю аматорського мистецтва «ВЙО Кобеляки»
Мирослав Кувалдін. Він довів, що Кобеляки мають чим пишатись, що
відпочивати є де і можна – аби було бажання.
